Штапельне скловолокноЧи є ваша продукція «скловатою»?

Чи є ваша продукція «скловатою»?

Відповідь:

Основна різниця між «звичайною скловатою», відомою з часів СРСР,  і «штапельним скловолокном» обумовлена вдосконаленням технології виробництва даного теплоізоляційного матеріалу. Стара скловата вироблялася за технологією вертикального роздування повітря (ВРВ), коли неможливо було отримати довгі й тонкі волокна (що вже є можливим зараз). Саме тому зі старим матеріалом неможливо було працювати без захисних засобів, тому що навіть короткочасний контакт викликав суттєві подразнення на шкірі. У колишньому Радянському Союзі технології, що існували  на той період,  дозволяли отримувати плити зі скляного штапельного волокна щільністю 30-200 кг / куб. м, мати в обкладках щільністю 25-50 кг / куб, м і смуги. Застосовувалися для будівельної та промислової ізоляції, температура застосування від-600⁰ С до +1800⁰ С і відносилися до важкозаймистих матеріалів. В Україні цю продукцію випускали Мереф'янський (Харківська область), Костянтинівський (Донецька область) і Лисичанський склозаводи. В якості зв’язуючої речовини у виробах використовували водорозчинні синтетичні смоли.
 
Сучасні вироби зі штапельного скловолокна виробляються на дорогому обладнанні і являють собою волокна діаметром 2 ... 3 мкм, отримані фільєрним або дуттєвим способом з шихти, основу якої становить кварцовий пісок і сульфат натрію, а також домішки. Перевага скловолокна - дуже тонкі і довгі волокна, завдяки чому з скловолокна можна створювати якісні вироби дуже низької щільності (9-12 кг / куб. м), які можна порівняти за вартістю з базальтовими утеплювачами. Незважаючи на те, що з даним матеріалом рекомендується працювати, використовуючи захисні засоби - рукавички, захисні окуляри, респіратори, нетривалий контакт вже не викликає подразнення, а сам матеріал не здається «колючим».

Оцініть сторінку: